середа, 1 жовтня 2025 р.

 

Книги народжені війною


Війна – час, протягом якого людина починає цінувати важливість того, заради чого живе. Люди починають змінюватися, вони  не залишаються байдужими, в них з’являється та людяність, яка допомагає вижити в скрутний час.

За роки змінилась творчість письменників і поетів, які написали нові твори, здебільшого засновані на реальних подіях.

До Дня Захисника України з метою ознайомлення користувачів з літературою воєнного періоду, в біблотечно-інформаційному центрі відкрита книжкова виставка «Нові надходження. Книги народжені війною», на якій представлені видання історичного, політичного характеру та художня література. Запрошуємо всіх зацікавлених до перегляду.








понеділок, 1 вересня 2025 р.

 

День знань під час війни: 

історія і сьогодення шкільного вересня


          Перший дзвоник давно сприймається не лише як старт навчального року, ця подія набула особливого значення для дітей і дорослих. Вона проявляється в розгублених очах першокласників, які ледве втримують важкі букети, у хвилюванні батьків, що ледь стримують сльози, та в поглядах вчителів, сповнених гордості. Для українців 1 вересня стало більше, ніж просто щорічна традиція. Сьогодні це уособлення стійкості, надії й віри в майбутнє. Вже кілька років поспіль День знань проходить в умовах війни. 

        У багатьох регіонах учні не мають можливості почути шкільний дзвоник наживо, адже заняття проводяться онлайн або відбуваються в умовах укриттів. Проте, незважаючи на небезпеку, діти продовжують навчатися, ставити запитання і мріяти. 



     Це свято є нагадуванням про силу знань, про важливість збереження дитинства навіть у найскладніші часи. Хоча формат Першого дзвоника змінився, його сутність залишилася незмінною.

      Попри всі випробування нового навчального року, перше вересня лишається важливою датою у календарі. Але звідки взагалі взялася ця дата? Можна подумати, що це просто зручно починати з осені, коли літні канікули вже позаду, але за цим стоїть довга й несподівано цікава історія.

        Ідея починати новий рік саме 1 вересня з’явилася ще в далекому 325 році, коли імператор Костянтин Великий вирішив: осінь є чудовим часом для нового початку. Русь перейняла цю традицію в XV столітті, а саме з 1492 року навчальний та церковний рік почали рахувати з вересня. Хоча пізніше, за Петра I, офіційним «Новим роком» став січень, традиція починати навчання восени залишилася в гімназіях і університетах, а от у селах школярі сідали за парти лише в грудні  після збору врожаю.

         Проте сам День знань як державне свято з’явився набагато пізніше, лише у 1984 році, коли в СРСР вирішили офіційно відзначати початок навчального року. У незалежній Україні це свято затвердили у 1999-му, й з того часу 1 вересня стало особливою датою для мільйонів дітей та їхніх родин. На превеликий жаль, останні кілька років традиційне святкування в Україні змінилося. Через війну багато учнів не можуть зібратися на шкільному подвір’ї, не чутно урочистого дзвоника, а замість святкових лінійок, лунають постійні тривоги. І все ж, 1 вересня лишається символом, коли, попри війну, діти повертаються до навчання, до мрій і до майбутнього.

      До речі, традиція святкувати 1 вересня далеко не універсальна. В Японії, наприклад, навчальний рік починається у квітні, а закінчується у березні наступного року. В Австралії діти йдуть до школи після 26 січня, а в США та Канаді навчання стартує у проміжку між серпнем і вереснем. У Канаді, наприклад, 1 вересня ще тривають літні канікули, а школярі святкують День праці в перший понеділок вересня, відпочиваючи з родинами на природі. До школи вони повертаються лише наступного дня у вівторок. А ось у Німеччині школярі теж святкують, але інакше. Першокласники приходять не з букетами, а з величезними яскравими конусами, які самі майструють або купують напередодні. У ці конуси складають цукерки, дрібні подарунки та шкільне приладдя. Цій милій традиції вже майже 150 років.

        А ще 1 вересня є святом, яке встигло зібрати навколо себе чимало цікавих фактів. Наприклад, найдовший урок у світі провели в Австралії, і він тривав 54 години.  Також існує повір’я, що 1 вересня не варто ділитися планами на рік. Кажуть, цього дня краще почати з малого: налаштуватися, зібрати думки, не поспішати хвалитися цілями, бо це, як перший крок у подорож.

       Разом з Україною новий навчальний рік почнуть ще 123 країни. Ще 43 держави стартують із 1 січня, а 16 — з березня. Світ різний, але любов до знань лишається спільною для всіх.

      Цьогорічне 1 вересня перетворилося з чергової дати в календарі на дзеркало нашої реальності. Дзвоник може не лунати в повітрі, а лунати у віртуальній кімнаті Zoom чи у глухому коридорі під укриттям. Але сам факт, що діти йдуть до школи вже є великою подією. У тиші сирен, серед зруйнованих будівель і тривог, освіта в Україні не зникла, а адаптувалася.

      Ми часто звикли сприймати школу як щось буденне. Та нині за кожним “добрим ранком” на уроці стоїть ціла система, яка тримається на вчителях, батьках, громадах і просто людях, яким не байдуже. Знання тепер втілюють собою не просто програму, а місток, що з’єднує покоління у час, коли все довкола змінюється.

      Сьогодні деякі парти залишилися порожніми… Війна не щадить навіть дітей. Крім того, хтось з них пішов до школи без мами чи тата, а хтось з вчителів не повернеться до класу. І хоча це гірка правда, вона лише додає ваги кожному відкритому класу, кожній відремонтованій школі й кожному дню, коли навчання стає можливим попри всі негоди. Тож можливо, саме в цьому і криється нова суть Дня знань. Не про урочистості, а вибір, як продовжувати рух навіть тоді, коли все навколо здригається і руйнується.


четвер, 5 червня 2025 р.

Всеукраїнська акція "Живи книго"

Як би ми не берегли книги, та все одно всі вони з часом неминуче псуються: жовтіє папір та рветься обкладинка. Але б від чого не «захворіла» книжка, її треба «лікувати». Тому помітивши, що з книгою щось негаразд, їй відразу треба допомогти. Чим швидше це зробити, тим краще для книжки.



В рамках завершального етапу Всеукраїнської акції «Живи книго» у бібліотечно-інформаційному центрі нашого закладу пройшов захід «Врятуй мене будь ласка» з реставрації книжок. Дівчата 7-го класу прийшли на допомогу книгам, які потребували цього, а хлопці долучилися до шкільної акції «Допомога ЗСУ» та здали багато списаної літератури.



БІЦ дуже вдячний учням за небайдужість і постійну допомогу по рятуванню літератури та допомогу ЗСУ! Слава Україні! Героям Слава! 💙💛🇺🇦

середа, 2 квітня 2025 р.

Міжнародний день дитячої книги

 

      Міжнаро́дний день дитя́чої кни́ги — свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку (починаючи з 19672 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі. 

Біібліотечна віртуальна подорож "Перші паперові книги"


четвер, 27 березня 2025 р.

Про конкусний відбір підручників

 

Витяг з протоколу № 4

засідання педагогічної ради

Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату

від 25 березня 2025 року

 

Голова: Мазур Н.І.

Секретар: Шепель В.О.

Присутні: 89

Порядок денний

1.               Про відбір підручників для 8 класу Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату в м. Кропивницький

1.      Слухали:

Сороку С.М. – методиста, яка запропонувала перелік підручників для 8 класу

2.      Ухвалили:

Затвердити перелік підручників для 8 класу Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату, які були відібрані вчителями закладу:

 

1.    «Українська мова» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний О.В, Заболотний В.В.). – 38 примірників

2.    «Українська мова» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Авраменко О.М., Тищенко З.Р.). – 35 примірників

3.    «Українська література» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Заболотний В.В., Заболотний О.В., Слоньовська О.В., Ярмульська І.В.). – 38 примірників

4.    «Українська література» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Авраменко О.М.). – 35 примірників

5.    «Хімія» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Ярошенко О.Г., Коршевнюк Т.В.) – 38 примірників

6.   «Хімія» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Григорович О.В., Недоруб О.Ю.). – 35 примірників

7.    «Технології» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. ХодзицькаІ.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С., Приходько Ю.М. Палійчук М.Д.). – 38 примірників

8.    «Технології» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Теретцук А.І., Кліщ О.М., Мороз О.О.). – 35 примірників

9.    «Зарубіжна література» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О.М., Мацевко-Бекерська Л.В., Рудніцька Н.П., Ковальова Л.Л., Туряниця В.Г., Базильська Н.М., Гвоздікова О.В.). – 75 примірників

10.                 «Алгебра» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Прокопенко Н.С., Захарійченко Ю.О., Кінащук Н.Л.). – 38 примірників

11.                 «Алгебра» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Істер О.С.). – 35 примірників

12.                  «Геометрія» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Джон Ендрю Біос). – 38 примірників

13.                 «Геометрія» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Істер О.С.). – 35 примірників

14.                 «Біологія» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Балан П.Г., Козленко О.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П., Остапченко Л.І.). 38 примірників

15.                 «Біологія» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Андерсон О.А., ЧернІнський А.О., Вихренко М.А., Андерсон А.О.). – 35 примірників

16.                 «Географія» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Гільберт Т.Г., Довгань А.І., Савчук І.Г.). – 38 примірників

17.                 «Географія» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Запотоцький С.П., Зінкевич М.В., Совенко В.В., Гілецький Ю.Р., МозІль О.В.). – 35 примірників

18.                 «Інформатика» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.1., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.). -38 примірників

19.                 «Інформатика» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Бондаренко О.О., Ластовецький В.В., Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А.). – 35 примірників

20.                 «Англійська мова (8-й рік навчання)» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) (авт. Джеймс Стайрінг, НІколаз Тімз, Анне Робінсон). – 39 примірників

21.                 «Англійська мова (8-й рік навчання)» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) (авт. Пол Келлі, Пол Шиптон, Олена Щербак, Світлана Печенізька). – 35 примірників

22.                 «Німецька мова (8-й рік навчання)» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) (авт. Сотникова С.І., Гоголєва Г.В.). – 38 примірників

23.                  «Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Масол Л.М.). -75 примірників

24.                 «Всесвітня історія» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О.І., Дудар О.В.). – 38 примірників

25.                 «Історія України» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О.І., Гупай Н.М., Дудар О.В.). – 38 примірників

26.                 «Фізика» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Бар’яхтар В.Г., Божинова Ф.Я., Довгий С.О., Кірюхін М.М., Кірюхіна О.О.; за редакцією Довгого С.О.). – 75 примірників

27.                 «Здоров’я, безпека та добробут» підручник інтегрованого курсу для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Хомич О.Л., Лаврентьева І.В., Андрук Н.В.). – 38 примірників

28.                 «Здоров’я, безпека та добробут» підручник Інтегрованого курсу для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Шиян О.І., Дяків В.Г., Седоченко А.Б., Тагліна О.В.). – 35 примірників

29.                 «Громадянська освіта» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Пометун О.І., Ремех Т.О., Серова Г.В.). – 75 примірників

30.                 «Історія: Україна і світ (інтегрований курс)» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Щупак І.Я., Секиринський Д.О., Власова Н.С., Добрянська Н.С., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Посунько А.М.). – 35 примірників

31.                 «Підприємництво і фінансова грамотність» підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Пластун О.Л., Панченко С.Ю., Оверко В.П.). – 70 примірників

пʼятниця, 14 березня 2025 р.

День Українського добровольця

 

Година подяки «Вони для нас виборюють життя»






         14 березня в Україні - День українського добровольця, який має за мету зміцнення патріотичного духу, подяку за героїзм воїнам-добровольцям у боротьбі за збереження  суверенітету України. В умовах, коли українська армія лише відновлювала свою боєздатність, саме добровольці стали першою хвилею оборони на сході України. Ці мужні люди продемонстрували неймовірну силу духу, патріотизм і готовність захищати свою державу, навіть без належного забезпечення.  День добровольця — це нагода ще раз висловити вдячність усім, хто в складніший час для України не залишився осторонь. 




      Саме в цей день у біблотечно-інформаційному центрі нашого закладу, учні 7 класу подивилися презентацію про історію створення українського добровольчого руху, дізналися про низку добровольчих батальйонів, які були сформовані в Україні, у 2014 році. 


   Але більшу увагу учнів зацікавила історія створення добровольчого батальйону на рідній Кіровоградщині. Подивившись відеоматеріали про формування  та навчання батальйону «Кіровоград», який був створений з добровольців Кіровоградської області у 2014 році після початку російсько-української війни. 






    Діти були в захваті від героїв-співвітчизників та  дякували добровольцям за їхню мужність, відданість і вагомий внесок у захист України. Наприкінці заходу прозвучали зворушливі вірші присвячені полеглим героям та було  вшанувано пам’ять тих, хто навічно залишив нас -  хвилиною мовчання. 

Слава Україні! Героям Слава!



вівторок, 25 лютого 2025 р.

25 ЛЮТОГО - ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

 

25 лютого – річниця від Дня народження Лесі Українки. Що її пов'язує з Кіровоградщиною.




       25 лютого в Україні відзначають 154 роки від Дня народження поетеси та письменниці Лесі Українки. Про маловідомі факти про неї та що її пов'язує з Кіровоградщиною в ефірі Українського Радіо Кропивницького розповів доктор філологічних наук, професор Центральноукраїнського державного педуніверситету Сергій Михида.

           Як змінився погляд на Лесю Українку в незалежній Україні на відміну від того, як її творчість тлумачила радянська влада?

         Мені більше хочеться говорити про Ларису Косач, бо не Лесею Українкою вона була на наших, тоді ще Єлисаветградських землях. Разом зі своєю сестрою Ольгою Косач-Кривинюк вона відвідала їх, як людина небайдужа до суспільних питань, які мали місце в розвитку громад на межі 19-20 століть, коли організовувалися селянські артілі. Лариса Косач, як громадянка, як українка зацікавилася артільним рухом, який сприяв розвитку сільського господарства та поширювався на теренах тодішньої російської імперії, але на українських землях.

           У 1898 році її шлях з Одеси до Луцька пролягав через Єлисаветградщину. Тут вона зустрілася з Миколою Левицьким, який відвіз її до Аджамки (село у Кропивницькому районі – ред.), де діяла сільськогосподарська артільна спілка, щоб на власні очі подивитись, як це працює. Це було нове у сільському господарстві. Це був не літературний вояж, а скоріше – громадянський. Тому ми говоримо про Ларису Косач, а не про Лесю Українку.

          Мій погляд – говорити про Ларису Косач, як про особистість, як про людину, яка цікавилася усіма суспільними питаннями: жіночим та громадськими рухами, тим, що було важливим для українців – а це – земля. Вона завжди була для українців головною філософією життя.

         Кожна влада намагалась зробити Лесю Українку зручною для себе. Радянська влада забороняла певні її твори, які не згадувала ніколи і широкому колу читачів вони були невідомі. Одним з них є драма "Бояриня", яка була написана у 1910 році. Пізніше, вже за часів Незалежної України, ця п'єса була включена в шкільну програму. В чому важливість цього твору?

            За часів незалежності "Бояриня" з'явилася в шкільних програмах і потім зникла. Це ще один наслідок руху України від Європи, від світу за часів президентства Януковича.

           В чому унікальність цієї драматичної поеми для українців в 21 столітті? Це ще одне підтвердження іншості українства порівняно з російством, і це у своєму творі представила Леся Українка. Найважливішим його змістом є представлення двох світів – московського та українського. Один – світлий, світ свободи представлений в образі Оксани. І світ несвободи в образах Степана, її нареченого, і його сестри Аннушки, яка перестала бути Ганною.

           Елементарний приклад із драми – це хата і "тєрєм", які просто унікально різні. Хата світла, розписана, з білосніжними побіленими стінами. Біля неї невеличка галявина з квітів на клумбі. Відсутність паркану, замість нього стоїть перелаз. І "тєрєм", який огороджений великим парканом у Москві. Тобто вільний доступ і перешкода тільки для тварин, які не переходять ось цієї межі. І утвердження приватної власності, як цінності.

            І ось дві дівчини – Оксана та Анна. Одна почуває себе вільною в цьому світі, в той час як Аннушка – обмеженою. Тільки щілина у великому паркані дозволяє їй бачити світ.

            У цій драмі Лесі Українці вдалося розкрити аспекти свободи особистості. У цьому творі вона описує не тільки національні цінності, а й ментальну свободу, якою українці завжди володіли. До слова Оксана у цій драмі помирає.

           Ви говорите про загальнолюдські цінності, про те, що про це писала Леся Українка. Але ж був час, коли за те, що ти українець, фактично вбивали, так говорила Оксана Забужко. І прикладом цього є історія родини Лесі Українки. Після 1920 року оцей радянський маховик, він пройшовся чи не по-кожному. Через те, що її матір Олена Пчілка, відстоювала українськість, радянська влада зарахувала її до кола буржуазно-націоналістичної інтелігенції. Розкажіть про її подальшу долю.

            По кожному із родини Косачів – від батьків до сестер та брата – пройшлася радянська машина. У 1930 році репресії торкнулися її 80-річної матері, відомої української діячки Олени Пчілки, яка зберегла свою націоналістичну діяльність та до останнього свого подиху була небезпекою для радянської системи. Не шануючи віку та здобутків жінки її намагались заарештувати.

            Це не торкнулося Оксани – сестри Лесі, яка вийшла заміж раніше, ніж з'явилася радянська машина. Але це торкнулося Ізидори, яку за міфічне відношення до організації українських націоналістів заарештували і присудили ув'язнення. Попри це, вона одна з тих, якій вдалося прожити довге та щасливе життя за кордоном.

           Від арештів в Російській імперії потерпала Ольга Косач-Кривинюк, яка всіма своїми силами і можливостями зберігала архів Лесі Українки. І в роки окупації часів Другої світової війни, коли звільняли Київ, вивезла його за кордон. Завдяки чому постав літопис життя і творчості Лесі Українки на майже тисячу сторінок, який став прекрасним матеріалом розуміння її істини, а не співачки досвідніх огнів.

            Ті, члени родини Лесі Українки, які пережили окупацію і Другу світову війну, змогли зберегти пам'ять тільки через те, що покинули Київ, який вже звільняла більшовицька армія. І таким чином через десятиліття маємо першоджерела, які були збережені не в Україні, а за кордоном. Наприклад, доля рукописів, які на сьогоднішній день доступні завдяки оцифровуванню, можуть стати хорошим матеріалом для роздумів. Літопис життя і творчості Лесі Українки доступний для посторінкового, порокового прочитання професорсько-викладацькому складу і науковцям.