понеділок, 18 листопада 2024 р.

Хронологія Революції Гідності




Хронологія Революції Гідності


21 листопада 2013. Початок.

   Прем’єр-міністр М. Азаров несподівано оголошує про рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. На знак протесту ввечері близько 2 тисяч осіб вперше збираються біля стели на Майдані Незалежності в Києві.  Детальніше: "Євромайдан. Передумови і початок"

24 листопада 2013.

   В Києві відбулася хода "За Європейську Україну!" і велике віче на Європейській площі, найбільше з часів Помаранчевої Революції. Участь у ньому прийняли за різними оцінками від 60 до 150 тисяч людей. Масштабні мітинги пройшли також в багатьох українських містах.


26 листопада 2013. Студентський страйк.

   Початок студентського попереджувального страйку. Ввечері відбулося об’єнання двох майданів – громадсько-студентського і політичного. Протестувальники з Європейської площі без партійної символіки та з великими прапорами України та ЄС перейшли на Майдан Незалежності.


30 листопада 2013. Розгін Євромайдану.

   Близько 4-ї години ночі бійці спецпідрозділу «Беркут» жорстоко і криваво розігнали протестувальників, переважно студентів, які лишилися тієї ночі чергувати на Майдані Незалежності. Внаслідок розгону офіційно постраждали 94 особи. Цим фактично закінчився період Євромайдану і почалася Революція Гідності.

 Детальніше: "Розгін Євромайдану"


1 грудня 2013. Банкова.

   На вулиці Києва виходять за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн протестувальників, на Майдані Незалежності проходить велике віче. Майданівці займають Будинок профспілок і будівлю КМДА. Ввечері відбулися сутички між протестувальниками і міліцією на вул. Банковій біля Адміністрації Президента. Беркутівці жорстоко побили беззбройних людей. Було травмовано 112 активістів і 45 журналістів.


8 грудня 2013. "Марш мільйонів".

   В Києві пройшов «Марш мільйонів». На Майдані Незалежності відбулось Народне Віче, в якому прийняло участь понад мільйон осіб. Було прийнято рішення про початок блокування Адміністрації Президента, будівлі Уряду та інших установ. В Києві активісти зносять пам’ятник Леніну.


11 грудня 2013. Перший штурм.

   Майдан відбив першу спробу штурму, яку вночі здійснили бійці спецпідрозділу «Беркут» та ВВ. Того ж дня, близько 9-ї ранку силовики здійснили невдалу спробу захопити контрольовану майданівціями КМДА.


25 грудня 2013. Жорстоке побиття Тетяни Чорновіл.

   На трасі Київ-Бориспіль, в селі Гора під Києвом, жорстоко побили журналістку і активістку Тетяну Чорновол – автора резонансних репортажів і про маєтки і статки високопосадовців, у т. ч. "Межигір’я" В. Януковича.


29 грудня 2013. «Марш на Межигір’я».

   Відбувся мирний автопробіг під назвою «Марш на Межигір’я», організований активістами, зокрема представниками «Автомайдану», до резиденції президента В. Януковича в Межигір’ї.

пʼятниця, 25 жовтня 2024 р.

"Пам'ятаємо героїв"


 В Україні 28 жовтня відзначається День визволення від фашистських загарбників.

     Він був встановлений указом Президента «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні», повідомляє Укрінформ.

     Цього дня вшановують пам'ять усіх українців, які під час Другої світової війни віддали життя, звільняючи рідну землю від нацистських окупантів.



    Вигнання нацистів з України тривало майже 700 днів. Наприкінці 1942 року, 18 грудня, було визволено перший населений пункт - село Півнівка на Луганщині. У 1944 році проведено низку операцій, які дали змогу чотирьом Українським фронтам розгромити угруповання нацистських військ «Південь» і групу «А», зайняти майже всю територію України і Крим.

     Вигнання нацистів із Закарпаття розпочалося 9 вересня 1944 року під час Східнокарпатської стратегічної воєнної операції, складовими частинами якої були Карпатсько-Дуклянська та Карпатсько-Ужгородська фронтові наступальні операції. У ході Карпатсько-Ужгородської операції війська 4-го Українського фронту здобули карпатські перевали і наступали на Закарпаття. 16 жовтня радянські війська зайняли місто Рахів, 24 жовтня визволили Хуст і Сваляву, 26 жовтня – Мукачеве, а 27 жовтня - Ужгород.

    Уставленою датою визволення України від гітлерівців вважається 28 жовтня 1944 року. Насправді залишався ще Чоп - важливий залізничний вузол на кордоні Закарпатської України, Словаччини та Угорщини. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Внаслідок запеклого бою, який тривав цілий день, 29 жовтня війська 17-го гвардійського стрілецького корпусу, 237, 8 та 138 стрілецьких дивізій визволили Чоп. Та невдовзі нацистські війська перейшли у контрнаступ. Окремі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Остаточно Чоп було визволено лише 23 листопада 1944 року. Того ж дня нацистів вигнали із села Шоломон (тепер Соломоново).

    

   Як повідомлялося, за даними Українського інституту національної пам’яті, прямі людські втрати України у Другій світовій становлять понад 8 мільйонів осіб.


 


 

    Вже третій рік поспіль Україна відзначає День визволення від нацистів на тлі повномасштабної російської агресії, яка розпочалася 24 лютого 2022 року.

вівторок, 1 жовтня 2024 р.

Цікавинки з історії козацтва





10 цікавих фактів про козаків

         Слово “козак” ще з давніх-давен асоціюється з вільною та чесною людиною. Всім нам  відомі казки та легенди про доблесних воїнів, що живуть у степах, носять оселедці на головах, а на їхніх стременах дзвінко виблискують шаблі. Незважаючи на те, що козаки вважались вільним народом, який нікому не підкоряється, серед них панувала строга дисципліна та непорушні закони. Козацьке минуле відіграє ключову роль у становленні нашої історії та культури. У нашій статті про 10 цікавих фактів про козаків ви дізнаєтесь чому козаки носили оселедець, який побут панував на Запорізькій Січі та який стосунок має чайка (козацький човен) до підводних човнів.




  • Українські козаки жили у куренях, які ніколи не замикалися. Кожен, хто хотів, міг зайти туди перепочити чи поїсти (навіть без дозволу хазяїна). Проте існувало правило: не можна нічого виносити з куреня. Тих, кого зловили на крадіжці, суворо карали. 
  • Крадіжка або вбивство свого побратима вважались тяжким злочином. За це козаки карали винуватця смертю у дуже жорстокий спосіб: могли бити кийками до останнього подиху, або ж навіть поховати живцем разом із померлим. Такі суворі закони були запорукою порядку на Січі. 
  • Запорізька Січ була одним з перших демократичних об’єднань не лише на території сучасної України, а й Європи. Всі конфлікти та суперечки між козаками тут вирішувалися за допомогою голосування. Основна причина, чому люди хотіли стати частиною козацтва – соціальна несправедливість та прагнення до волі.
  • Вважалось, що серед козаків існували “вибрані” хлопці – характерники. За легендами, вони походили ще з древніх язичницьких волхвів; володіли таємними знаннями і могли передбачити майбутнє. Сучасні дослідники стверджують, що основою цього повір’я міг стати той факт, що після прийняття християнства волхви, тікаючи від переслідувань, осідали подалі від міст, де створювали об’єднання – січі. Там вони вчили юнаків бойових мистецтв і таємних знань.
  • З самого початку становлення козацтва козаки не мали загального прапора – кожна сотня чи полк використовували свої власні стяги. Лише з 17 століття почали використовувати спільне для всіх знамено: з одного боку Архангел Михаїл на червоному фоні, а з іншого – білий хрест, сонце, півмісяць і зорі. 
  • Козацький оселедець неспроста був головним атрибутом кожного козака. За однією із легенд серед козацтва ходило повір’я, що після того, як козак загине, Бог (або янгол) зможе вхопити його за чуба та віднести до Раю. Інша теорія говорить про те, що оскільки серед усіх тогочасних божеств ніхто не мав такого роду зачіски, наявність цього чуба свідчила про божественність самих козаків. 
  • Існує одразу кілька теорій щодо походження слова “козак”. Польські вчені схильні вважати, що така назва пішла від імені ватажка Козака, який відомий своїми майстерними битвами з турками. Ще одна теорія говорить про те, що слово “козак” походить від слова “коза” – козаки були такі ж хитрі і могли пробратися будь-куди. Проте, загальноприйнятою вважається теорія про те, що таку назву козакам дали турки (з турецької мови козак – “розбійник”). 
  • Ідучи у походи, українські козаки завжди вирушали з правої ноги. Так вони засвідчували той факт, що йдуть на “правоє дєло”. Цікаво, що вигук “Ура” також пішов від козаків. Щоправда, звучав він тоді як “Юр юр юр!”
  • Козацькі чайки мали досить незвичну на той час будову – вони складалися з подвійного дна. Між першим та другим дном знаходився вантаж (що слугував баластом). Баласт занурював чайку з козаками під воду, що допомагало підплисти до ворога непомітно; а коли потрібно було винирнути – баласт скидався. Цей принцип дуже схожий до принципу сучасних підводних човнів. 
  • Козаки були серед перших колонізаторів Америки. Це сталося завдяки Джону Сміту – засновнику перших британських поселень на території сучасних США. Саме козаки врятували його із турецького полону. Довгий час він гостював на Запорізькій Січі. А незабаром після повернення додому вирушив створювати британські колонії в Америці, куди й запросив кількох козаків.






субота, 14 вересня 2024 р.

День українського кіно

День українського кіно - свято творчості та натхнення


         День українського кіно — це особлива подія, яка зосереджує увагу на 

національних стрічках та здобутках вітчизняних кінематографістів. 

Щорічно відзначається у другу суботу вересня

         У 2024 році це свято припадає на 14 вересня. Це чудова нагода згадати визначних діячів кіноіндустрії, переглянути класичні та сучасні стрічки, а також обговорити важливі питання розвитку українського кінематографа.

      День українського кіно був започаткований у 1996 році указом Президента України від 12.01.1996 № 52/96 за визнання вагомого внеску українських кінематографістів у національну культуру. Це свято підкреслює роль кінематографа не тільки як мистецтва, але і як важливого інструменту формування національної ідентичності. Саме українські фільми допомагають переосмислювати історію, розповідати про актуальні проблеми суспільства та показувати різноманітність культурних традицій.


    День українського кіно — це не просто святкування досягнень, а й можливість підтримати національне мистецтво, яке відображає ідеї та цінності українського народу.



В рамках цього дня учні 7-го класу відвідали виставку та подивилися презентацію "Історія розвитку українського кіномистецтва" у бібліотечно-інформаційному центрі нашого закладу. 





Зустріч пройшла під девізом: "Дивись українське - твори своє майбутнє"



 






вівторок, 30 квітня 2024 р.

Міцжнародний день танцю


    

Танець — невід’ємна частина будь-якої культури. Він є джерелом натхнення для художників, дизайнерів, скульпторів і режисерів театру і кіно. Мистецтво танцю — це загальнолюдське явище, що дарує людям радість. Завдяки йому ми маємо можливість доторкнутися до піднесеного, хвилюючого і чарівного світу мистецтва. Танець — це рух, а рух це життя!

Міжнародний день танцю – професійне свято танцівників балету, колективів бального, народного, сучасного танцю, танцівників-аматорів і всіх, хто любить танець.



29 квітня з учнями 6-го класу в бібліотечно-інформаційному центрі нашого закладу проведену цикл заходів присвячений цьому унікальному святу. Діти дізналися про історію виникнення танцю та самого свята, яке відзначається з 29 квітня 1982 року за рішенням ЮНЕСКО -  у день народження французького балетмейстера Жана-Жоржа Новера, реформатора і теоретика хореографічного мистецтва, який увійшов до історії, як «батько сучасного балету». Для учнів проведено огляд творів відомих митців мистецтва хореографії Віктора Похиленко та Анатолія Кривохижі. Також діти дізналися про історію створення «перлини українського танцю», який знаходиться в самому серці (центрі) України - це ансамбль танцю «Ятрань». Заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань» — заслужений творчий танцювальний колектив з обласного центру міста Кропивницького, що має понад півстолітню історію й славні традиції. Учні з зацікавленістю переглянули презентацію про цей чудовий колектив. Наприкінці заходу діти ділилися своїми враженнями про свою любов до мистецтва хореографії і чому вони вирішили зв’язати своє життя з танцем.