Міжнародний день танцю

 

         

Культуру людства неможливо уявити без танців. Спортивні і народні, класичні та сучасні… Здавалося б вибирай що хочеш, але в будь-якому танці важливо не просто рухатися, але й відчувати його кожною клітинкою тіла і всім серцем! 

         Міжнародний день танцю з 1982 року за рішенням ЮНЕСКО відзначається 29 квітня – у день народження французького балетмейстера Жана-Жоржа Новера, реформатора і теоретика хореографічного мистецтва, який увійшов до історії, як «батько сучасного балету».

     Цього дня весь танцюючий світ відзначатиме професійне свято. Унікальність цього та йому подібних свят у тому, що вони дають можливість кожному з нас хоч на мить доторкнутися до світової цивілізації і стати повноправним учасником міжнародного свята. 

        Танець є найціннішою коштовністю будь якої нації. Сьогодні можна констатувати, що у світі навіть у малочисельної народності в більшій чи в меншій мірі незмінно присутнє танцювальне мистецтво. Хоча зазвичай вважається, що найбільш танцююча нація в світі – бразильці, але українці безперечно – одні з найбільш танцюючих по цей бік океану. Адже саме українцям належить рекорд з масового одночасного танцю. Встановили його в 2011 році, у Кропивницькому, 14 585 людей зібралися на стадіоні та станцювали «рок-н-рол». 

        Але перлина українського танцю, який знаходиться в самому серці (центрі) України - це ансамбль танцю «Ятрань». Заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань» — заслужений творчий танцювальний колектив з обласного центру міста Кропивницького, що має понад півстолітню історію й славні традиції.

        З історії та сьогодення: Створений у 1949 році в Кіровограді ансамбль народного танцю України «Ятрань» своє ім'я взяв у річки Ятрань, про яку співається у відомій, популярній в Україні, пісні «Там, де Ятрань круто в'ється». Розквіт колективу пов'язаний з іменем видатного хореографа, Народного артиста України, почесного громадянина міста Кіровограда А. М. Кривохижі, що керував ансамблем у 1957—86 роках. У 1964 році, відзначаючи великий внесок ансамблю в справу популяризації українського танцю, Верховна Рада України присвоїла йому почесне звання «заслужений». «Ятрань» — лауреат багатьох міжнародних фестивалів та конкурсів. Гастролював у багатьох країнах світу, особлива активність у гастрольній діяльності припала на 1980-і роки. 

         Останній художній керівник колективу — заслужений працівник культури України Василь Босий. Незмінним диригентом оркестру ансамблю лишався заслужений працівник культури України Микола Кваша. У 2-й половині 2000-х років Заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань» через відсутність фінансування й брак перспектив зростання припинив своє існування.

Ансамбль народного танцю України «Ятрань» назавжди увійшов у історію як один з найвідоміших українських творчих колективів, як всередині держави, так і за її межами.

 

 

         

      

        Вітаємо усіх, хто не уявляє свого життя без танцю, хто йде по життю, танцюючи, хто не може втриматися, коли чує музичний ритм, і, не маючи змоги протистояти покликові душі, робить невимушені па! Бажаємо творчого натхнення, міцного здоров’я та незгасаючого бажання творити прекрасне!

Благодійна акція "Подаруй дітям українську книжку"

       

           У Кропивницькому стартувала акція під гаслом «Подаруй дітям українську книжку» зі збору дитячої літератури для вимушених переселенців. Книжки збирають у школах та бібліотеках міста. Вони мають бути в хорошому стані та видані за часів незалежності України.  

        Триватиме акція два тижні. Після чого книжки передадуть в бібліотеки Польщі, де їх зможуть читати українські діти, які вимушено виїхали за кордон через війну. 

         Акцію зі збору книжок ініціювала обласна військова адміністрація після того, як до них звернулись партнери з Польщі. У тамтешніх бібліотеках замало літератури українською для маленьких біженців. 

До збору долучився також наш заклад. Книжки збирають у холі ліцею. Обов'язкові вимоги - щоб були у гарному стані, видані за часів незалежності і звісно - українською мовою.

 

        Учні 5-го класу передають вітання своїм одноліткам, які через війну виїхали за кордон. А ще вирішили поділитись з ними своїми улюбленими книжками рідною мовою. 

 Кирило Довбня: 

Я взяв із собою три книги: "Українські народні казки", "Навколо світу за 80 днів", "Про звірят", я бажаю діткам, щоб вони читали і отримували задоволення. 

Дар'я Опря: 

Я принесла книжку доволі товстеньку - це казки Оксани Іваненко, книжка про різні казки, але вони з'єднані між собою, казки про лісових героїв. Не важно де б вони знаходились, головне, щоб вони не забували рідну мову. 

Анна-Марія Клоц: 

Ця книга дуже для мене була такою душевною і я дуже сподіваюсь, діти, які будуть її читати, будуть нею задоволені. Тим діткам більш потрібно, тому що у них зараз в Польщі немає можливості купити українські книжки. 

Варвара Данілова: 

Вона дуже така таємнича, тут багато пригод, дівчаткам, думаю, вона сподобається. Я б хотіла, щоб ми передали їм ці книжки і вони були задоволені, багато читали і щоб розвивалися. 

Олександр Якимчук, заступник директора з навчальної роботи Центральноукраїнського наукового ліцю-інтернату: 

Це такі моменти, коли саме ми можемо допомогти нашим дітям не забути живе слово. Тому що на сьогоднішній момент ми дуже добре всі розуміємо: українське слово - це зброя, за неї гинуть люди, за неї страждають, за неї боряться, ну таким чином частину підручників ми передаємо і ту художню літературу, яку принесли діти, приносять і ще будуть приносити. 

 

 

 Книжкову акцію підтримали чимало навчальних закладів та бібліотек міста. І триватиме вона найближчі два тижні.