"Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу,
наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє.
Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять…"
Тараса Григоровича Шевченка називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.
Щороку в Україні 9-10 березня відзначають Шевченківські дні, які припадають на роковини народження і смерті Великого Кобзаря. З цієї нагоди у бібліотечно-інформаційному центрі розгорнуто книжково-ілюстративну виставку "На вічнім шляху до Шевченка", матеріали якої допоможуть розкрити основні віхи життя і творчості Тараса Шевченка.
«Славетний Кобзар», «Пророк», «Геній українського народу», «Провісник майбутнього», «волею ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі».
Реалії сьогодення та Тарас Шевченко нагадують нам життєву істину, що «у кожного своя доля», багатогранні випробування. Проживши 47 років, 24 роки – перебував у кріпацтві, 10 років – на засланні, а решту життя – під пильним наглядом жандармів. Як символ українського національного відродження та борець за соціальну справедливість, виразник дум і сподівань поневоленого народу, Тарас Шевченко, наче про воїнів ЗСУ написав: «огонь запеклих не пече».
Образ Тараса Шевченка, його поезія були та є тією духовною силою, що підтримує в боротьбі за життя. «У наших сумках був його «Кобзар», і голос його нас вів до помсти ворогові», — запис радянського офіцера у «Книзі вражень» після його перебування на могилі поета, датований 28 лютого 1944 р. Як і тоді, сьогодні його палке слово, перейняте любов’ю до України, ненавистю до її ворогів, нетерпимості є життєдайним символом опору російській експансії. Як зазначив автор проєкту «Фронтовий Кобзар» С. Пущенко: «На війні сила Його слова звучать стократністю вибуху небаченої зброї. Зброї, яка на службі нації була і є непереможною. Уже не одне покоління українців, понад півтори сотні років, Шевченкове слово надихає, мобілізує на життя, боротьбу та перемогу».
Тарас Шевченко, як символ українства є світовим класиком. За словами Михайла Грушевського «показав перед здивованим поглядом цілого світу перлини чистої поезії і незламну животворчу енергію українського народу», провістив світові провісти в неминучу свободу і «добру славу, Славу України» в історичній перспективі. А Дмитро Донцов влучно констатував: «Світова слава Шевченкова зpостає й шиpиться pазом зі славою його наpоду, pазом із зpостанням pолі й пpестижу нової, вільної Укpаїни...».
Геній думки та слова української нації своїми помислами сягає далекого майбутнього, яке він ясно бачив оком пророка, зумів передбачити багато важливих історичних подій: «Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! І потече сторіками Кров у синє море Дітей ваших».
Тарас Шевченко був різнобічно обдарований митцем, ліриком, творцем епічних поем, видатним драматургом, одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва, автором понад тисячі мистецьких творів.
По всій Україні та за її межами встановлені пам'ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім'я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо.
Поетична спадщина Кобзаря – понад 240 творів, які перекладені багатьма мовами світу. Починаючи з 1962 р., щорічно присуджуються Державні премії України імені Т.Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї поета відзначаються майже в усіх державах світу.
Відзначаючи 210-річницю від дня народження Тараса Шевченка, вклоняємось перед Великим Кобзарем, який своїм життям, наскрізною українською вдачею, безсмертним словом – є прикладом невтомного борця за волю, правду, мир та єднання. Поширюймо його слова, надихаймося силою правди й бойового духу, будьмо гідними батьків нації та викликів доленосної історії, які стоять перед волелюбною Україною.
Нехай його слова завжди будуть світлом віри та пізнання в наших серцях та джерелом мудрості для майбутніх поколінь:
«Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, -
Слава не поляже!»
Немає коментарів:
Дописати коментар