"Пам'ятаємо героїв"

 В Україні 28 жовтня відзначається День визволення від фашистських загарбників.

     Він був встановлений указом Президента «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні», повідомляє Укрінформ.

     Цього дня вшановують пам'ять усіх українців, які під час Другої світової війни віддали життя, звільняючи рідну землю від нацистських окупантів.

    Вигнання нацистів з України тривало майже 700 днів. Наприкінці 1942 року, 18 грудня, було визволено перший населений пункт - село Півнівка на Луганщині. У 1944 році проведено низку операцій, які дали змогу чотирьом Українським фронтам розгромити угруповання нацистських військ «Південь» і групу «А», зайняти майже всю територію України і Крим.

     Вигнання нацистів із Закарпаття розпочалося 9 вересня 1944 року під час Східнокарпатської стратегічної воєнної операції, складовими частинами якої були Карпатсько-Дуклянська та Карпатсько-Ужгородська фронтові наступальні операції. У ході Карпатсько-Ужгородської операції війська 4-го Українського фронту здобули карпатські перевали і наступали на Закарпаття. 16 жовтня радянські війська зайняли місто Рахів, 24 жовтня визволили Хуст і Сваляву, 26 жовтня – Мукачеве, а 27 жовтня - Ужгород.

    Уставленою датою визволення України від гітлерівців вважається 28 жовтня 1944 року. Насправді залишався ще Чоп - важливий залізничний вузол на кордоні Закарпатської України, Словаччини та Угорщини. 28 жовтня 1944 року радянські війська підійшли до Чопа. Внаслідок запеклого бою, який тривав цілий день, 29 жовтня війська 17-го гвардійського стрілецького корпусу, 237, 8 та 138 стрілецьких дивізій визволили Чоп. Та невдовзі нацистські війська перейшли у контрнаступ. Окремі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Остаточно Чоп було визволено лише 23 листопада 1944 року. Того ж дня нацистів вигнали із села Шоломон (тепер Соломоново).

    

   Як повідомлялося, за даними Українського інституту національної пам’яті, прямі людські втрати України у Другій світовій становлять понад 8 мільйонів осіб.

 

 

    Вже третій рік поспіль Україна відзначає День визволення від нацистів на тлі повномасштабної російської агресії, яка розпочалася 24 лютого 2022 року.

Цікавинки з історії козацтва

10 цікавих фактів про козаків

         Слово “козак” ще з давніх-давен асоціюється з вільною та чесною людиною. Всім нам  відомі казки та легенди про доблесних воїнів, що живуть у степах, носять оселедці на головах, а на їхніх стременах дзвінко виблискують шаблі. Незважаючи на те, що козаки вважались вільним народом, який нікому не підкоряється, серед них панувала строга дисципліна та непорушні закони. Козацьке минуле відіграє ключову роль у становленні нашої історії та культури. У нашій статті про 10 цікавих фактів про козаків ви дізнаєтесь чому козаки носили оселедець, який побут панував на Запорізькій Січі та який стосунок має чайка (козацький човен) до підводних човнів.

• Українські козаки жили у куренях, які ніколи не замикалися. Кожен, хто хотів, міг зайти туди перепочити чи поїсти (навіть без дозволу хазяїна). Проте існувало правило: не можна нічого виносити з куреня. Тих, кого зловили на крадіжці, суворо карали. 
• Крадіжка або вбивство свого побратима вважались тяжким злочином. За це козаки карали винуватця смертю у дуже жорстокий спосіб: могли бити кийками до останнього подиху, або ж навіть поховати живцем разом із померлим. Такі суворі закони були запорукою порядку на Січі. 
• Запорізька Січ була одним з перших демократичних об’єднань не лише на території сучасної України, а й Європи. Всі конфлікти та суперечки між козаками тут вирішувалися за допомогою голосування. Основна причина, чому люди хотіли стати частиною козацтва – соціальна несправедливість та прагнення до волі.
• Вважалось, що серед козаків існували “вибрані” хлопці – характерники. За легендами, вони походили ще з древніх язичницьких волхвів; володіли таємними знаннями і могли передбачити майбутнє. Сучасні дослідники стверджують, що основою цього повір’я міг стати той факт, що після прийняття християнства волхви, тікаючи від переслідувань, осідали подалі від міст, де створювали об’єднання – січі. Там вони вчили юнаків бойових мистецтв і таємних знань.
• З самого початку становлення козацтва козаки не мали загального прапора – кожна сотня чи полк використовували свої власні стяги. Лише з 17 століття почали використовувати спільне для всіх знамено: з одного боку Архангел Михаїл на червоному фоні, а з іншого – білий хрест, сонце, півмісяць і зорі. 
• Козацький оселедець неспроста був головним атрибутом кожного козака. За однією із легенд серед козацтва ходило повір’я, що після того, як козак загине, Бог (або янгол) зможе вхопити його за чуба та віднести до Раю. Інша теорія говорить про те, що оскільки серед усіх тогочасних божеств ніхто не мав такого роду зачіски, наявність цього чуба свідчила про божественність самих козаків. 
• Існує одразу кілька теорій щодо походження слова “козак”. Польські вчені схильні вважати, що така назва пішла від імені ватажка Козака, який відомий своїми майстерними битвами з турками. Ще одна теорія говорить про те, що слово “козак” походить від слова “коза” – козаки були такі ж хитрі і могли пробратися будь-куди. Проте, загальноприйнятою вважається теорія про те, що таку назву козакам дали турки (з турецької мови козак – “розбійник”). 
• Ідучи у походи, українські козаки завжди вирушали з правої ноги. Так вони засвідчували той факт, що йдуть на “правоє дєло”. Цікаво, що вигук “Ура” також пішов від козаків. Щоправда, звучав він тоді як “Юр юр юр!”
• Козацькі чайки мали досить незвичну на той час будову – вони складалися з подвійного дна. Між першим та другим дном знаходився вантаж (що слугував баластом). Баласт занурював чайку з козаками під воду, що допомагало підплисти до ворога непомітно; а коли потрібно було винирнути – баласт скидався. Цей принцип дуже схожий до принципу сучасних підводних човнів. 
• Козаки були серед перших колонізаторів Америки. Це сталося завдяки Джону Сміту – засновнику перших британських поселень на території сучасних США. Саме козаки врятували його із турецького полону. Довгий час він гостював на Запорізькій Січі. А незабаром після повернення додому вирушив створювати британські колонії в Америці, куди й запросив кількох козаків.