Кокурсний відбір підручників

 

Впродовж місяца пройшов конкурсний відбір підручників для учнів 9 класа, тому на педагогічний раді було ухвалено та затверджено перелік учбової літератури.

Протокол № 4

засідання педагогічної ради

Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату від 13 січня 2022 року

 

Голова: Коротков А.Є.

Секретар: Шепель В.О.

Присутні: 38

 

Порядок денний

1.      Про відбір підручників для 9 класу Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату в м. Кропивницький

1.      Слухали:

Сороку С.М. – заступника директора з навчально-виховної роботи гімназії-інтернату ІІ ступеня, Доброхлоп В.М., зав. бібліотекою, які запропонували перелік підручників для 9 класу.

1.      Ухвалили:

Затвердити перелік підручників для 9 класу Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату, які були відібрані вчителями закладу:

1.      «Історія України» Пометун О.І., Дудар О.В. – 36 примірників;

2.      «Всесвітня історія» Васильків І.Д., Островський В.В., Басюк О.Я. - 36 примірників;

3.      «Основи правознавства» Ратушняк С. П. . – 36 примірників;

4.      «Інформатика» Ривкінд Й. Я. – 36 примірників;

5.      «Українська мова» Заболотний В. В., Заболотний О. В. . – 36 примірників;

6.      «Українська література» Авраменко О. М. – 36 примірників;

7.      «Алгебра»  Прокопенко Н. С., Захарійченко Ю. О. . – 36 примірників;

8.      «Геометрія» Істер О. С. – 36 примірників;

9.      «Фізика» Бар’яхтар В. Г., Довгий С. О. – 36 примірників;

10. «Хімія» Григорович О. В. – 31 примірник;

11. «Географія» Бойко, В. М., Дітчук І. Л. – 36 примірників;

12. «Біологія» Остапченко Л. І., Балан П. Г. – 36 примірників;

13. «Зарубіжна література» Ніколенко О. М., Зуєнко М. О. – 38 примірників;

14. «Основи здоров’я» Бех І. Д., Воронцова Т. В. – 36 примірників;

15. «Мистецтво» Масол Л. М. – 38 примірників;

16. «Англійська мова» Калініна Л. В., Самойлюкевич І. В. – 38 примірників;

17. «Німецька мова» Сотникова С. І. Гоголєва Г. В. – 38 примірників;

 

Календар знаменних і пам’ятних дат на грудень

 

До циклу Новорічних та Різдвяних свята 

(новорічна обрядовість)

1	грудня	– Всесвітній день боротьби зі СНІДом та порозуміння з ВІЛ-інфікованими
2	грудня	– Міжнародний день боротьби за скасування рабства
3	грудня	– Міжнародний день людей з обмеженими можливостями
4	грудня	– Введення в храм Пресвятої Богородиці
5	грудня	– Міжнародний день волонтерів
6	грудня	– День Збройних Сил України
7	грудня	– День місцевого самоврядування (2000 р.)
		– Міжнародний день цивільної авіації
		– День великомучениці Катерини
9	грудня	– Міжнародний день боротьби з корупцією
10	грудня	– День захисту прав людини
		– Всесвітній день футболу
друга неділя		– День благодійництва
грудня
11	грудня	– Міжнародний день гір
		– Міжнародний день танго
12	грудня	– День Сухопутних військ України
		– Міжнародний день нейтралітету
13	грудня	– День апостола Андрія Первозванного
14	грудня	– День вшанування учасників ліквідації наслідків
		аварії на Чорнобильській АЕС
15	грудня	– Міжнародний день чаю
17	грудня	– День пам'яті святої великомучениці Варвари
18	грудня	– Міжнародний день мігрантів
19	грудня	– День святого Миколая
		– Міжнародний день допомоги бідним
20	грудня	– Міжнародний день солідарності людей
25	грудня	– Католицьке Різдво
26	грудня	– День подарунків

День української мови та писемності

 

        Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Свято започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

    Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

     Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.

      Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

1 листопада — День народження Європейського союзу

 

Сьогодні – День заснування Європейського Союзу. 5 цікавих фактів про унію

         1 листопада день свого заснування відзначає економічний та політичний союз, що об’єднує 28 незалежних держав-членів, розташованих у Європі.

        Європейський Союз бере свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС) і Європейської економічної спільноти (ЄЕС), які сформувались з шести країн у 1957-му. В наступні роки територія ЄС зросла за рахунок включення нових держав-членів. Водночас збільшувалася сфера впливу шляхом розширення політичних повноважень. У сучасному вигляді існує на основі Маастрихтського договору, підписаному 7 лютого 1992 року і чинному з 1 листопада 1993-го. Останній значний перегляд конституційних принципів ЄС затверджено в Лісабонській угоді, яка набула чинності у 2009 році. Юридично в ЄС немає столиці, але де-факто таким є місто Брюссель, де базуються більшість інституцій Євросоюзу.

Міжнародний день шкільних бібліотек

 

Ми вже звикли до того, що про новини дізнаємося з Інтернету, спілкуємося зазвичай у месенджерах, читаємо електронні видання і майже забули, яка вона — тиша в бібліотечному залі, де так по-особливому пахне друкованими книгами.

Якщо на запитання: «Коли ви востаннє були в бібліотеці?» дасте відповідь: «Зовсім недавно», то, імовірно, ви або студент, або маєте на увазі шкільну бібліотеку, яка на сьогодні є найбільш доступним культурно-освітнім середовищем для більш ніж 4 мільйонів учнів майже 15 тисяч шкіл в Україні.

Бібліотеки шкіл мають власне свято, яке відзначається щорічно в четвертий понеділок жовтня — Міжнародний день шкільних бібліотек.

День захисника України: дата та історія свята

 14 жовтня відзначається День захисника України! 

Державне свято, вважається досить новим, але зберігає в собі історію багатьох століть. Дату 14 жовтня було обрано не випадково, адже саме цього дня відзначається велике православне свято – Покрова Пресвятої Богородиці, також жовтневий день був знаменним для запорізьких козаків, які вибирали старшин 14 числа. Власне, з 1999 року важлива дата в календарі свят іменувалася Днем українського козацтва. Саме цього дня відзначається і створення Української повстанської армії.

День захисника України було встановлено 14 жовтня 2014 року указом Президента України, разом з цим був скасований указ про святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого. Це рішення Петро Порошенко прокоментував так:

«В багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Я наголошую, Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої!», – заявив тогочасний Президент України в своїй промові до Дня Незалежності нашої країни.

5 березня 2015 року Верховна Рада за пропозицією Петра Порошенка прийняла закон, який оголосив День Захисника України офіційним вихідним днем. Варто відзначити, що в 2021 році ця дата припадає на середу, 14 жовтня.

Звичайно, крім пам’яті про людей, котрі відстоюють цілісність нашої країни, захищаючи кожного з нас, день покликаний підняти дух народу, патріотизм, усвідомленість та любов до своєї Батьківщини.

Вітати, в першу чергу, варто тих, хто служить у Збройних силах України, а також інших підрозділах, спрямованих на захист країни. Приємним подарунком стане, в першу чергу, ваша увага та пам’ять про важливий день.

 

 

День пам'яті трагедії Бабиного Яру

 

До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

 

          29 вересня  2021 року український народ і світове співтовариство вшановують 80-ті роковини трагедії в урочищі Бабин Яр безвинно вбитих  тоталітарним нацистським режимом євреїв, ромів, поляків, українців та представників інших національностей.

         Сьогодні весь світ знає про трагедію Бабиного Яру. Вона  сприймається не лише як частина єврейської історії, але й як складова української та  всесвітньої історії, як загальнолюдська проблема. Десятки тисяч невинно вбитих дітей, жінок, чоловіків загубилися у загальних могилах, без імен і надписів.

      На території України є понад 700 місць масових розстрілів євреїв нацистами. Подібні трагедії відбувались на всій окупованій території України. Найбільш масові – в Янівському таборі (піді Львовом), в Харкові, Одесі, в селі Богданівка Одеської області, в Кам’янець-Подільському.  В Україні відомо близько 1200 місць масового знищення  та поховань євреїв під час Голокосту 1941-1944 рр.

     Протягом двох днів, з 29 по 30 вересня,  за участю представників органів виконавчої  влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій національних меншин скорботні заходи проводяться в усіх областях України, і передусім у тих регіонах, де відбулися масові знищення євреїв та  представників інших національностей.

       Сприймаючи ці події як загальнолюдську трагедію і пам’ятаючи про її жахливі наслідки, українська держава докладає чимало зусиль для того, щоб  такі трагічні події ніколи не повторювалися, і щоб наступні покоління ніколи не забували про ті страшні часи.